Історія

Валентина Сергіївна, 66 років

До пенсії працювала бухгалтеркою, а до проєкту «‎Моїм.Рідним» долучилася восени минулого року. Саме тоді в країні почалися регулярні відключення світла. Запросила Надія Миколаївна – моя подруга, з якою разом працювали. Вона мені зателефонувала та попросила допомогти. Я й відповіла: «‎Якщо потрібно, то долучуся». Часом дивилася новини, а там десь діти гинули, хтось у погребі ховався, то чому нам, сидячи в теплі, не допомогти людям?

Рукоділля – це моє давнє захоплення, яким займалася все життя. Ще зі школи подобалося в’язання, але робила не лише шапки чи шкарпетки, але й светри, кофтини, шарфи. Також в'язала гачком серветки та різні скатертини. Вишивала бісером, гладдю, хрестиком. Коли люди говорять, що в них немає часу на рукоділля, в мене завжди знаходяться години для такої справи. До відключення світла пристосувалася легко: в’язала з ліхтариком на лобі або при свічках.

19 балаклав, 13 шапок, 10 пар шкарпеток – такий мій вклад у нашу перемогу. Аби зв’язати одну балаклаву, мені потрібно два дні, але це час, аби нікуди не відлучатись. У мене, наприклад, є близькі, які захищають нашу країну. Переживаю, думаю про них, і це все мотивує допомагати. Так відчуваю, що якась моя мікрочастинка наближає перемогу.