Історія

Галина Федорівна, 76 років

Мій чоловік рано покинув цей свій, дітей також немає — померли від раку, тому мешкаю одна. Залишилися тільки близькі родичі, тож до проєкту «Моїм.Рідним» долучила Кіра — двоюрідна онука. Вдячна їй за допомогу та таку можливість.

Я сильно люблю різні трави та рослини. У нас тут гарна природа, де все це можна збирати, тож час від часу обриваю різнотрав’я: ромашку, мелісу, м’яту, безсмертник. Скільки можу зібрати квітів, стільки й збираю, а потім з них виходять запашні чаї. Я вже не так часто кудись виходжу, бо болять коліна та ноги. А коли війна почалася, взагалі стало страшно далеко ходити — раптом якийсь диверсант сидить в лісі...

Попівка, хутірець наш, надзвичайно мальовниче місце. Хто б сюди не приїжджав, усі казали, що красива місцевість. Маком усе встелене, а я вийду та й любуюся цим маком. Безсмертник у полі збираю, багато там росте, а м’яту зрізаю за хатою. Ромашка теж проростає біля будинку. Раніше не знала, чим допомагає ця квітка, а тоді прочитала в одному з журналів про лікувальні властивості, почала її рвати та сушити. Зараз же квітами в мене весь дім заставлений. Як порозстилаю газети в хаті, так пахощі на всю оселю.

Насправді кожна травинка та квітка має своє значення. За моїми спостереженнями, найсмачніший і найпахучіший чай – м’ятний. Його ще можна комбінувати з ромашкою. Безсмертник можна до будь-яких чаїв додавати, він від усіх хвороб, особливо від печінки. Сильного попиту на такі чаї серед односельців у нас на хуторі немає. Це якщо в містах, де такі квітки не ростуть, бо в нас вже звикли до такого.